КОНСПЕКТ

УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

проведеного  Коротковою Анною Олександрівною

у 6-б класі, 15.11.13

Тема. ЛесяУкраїнка «Мрії»     

Мета:  ознайомити учнів з життєвою долею Лесі Українки (дитин­ство, роль родини у її вихованні); проаналізувати твір «Мрії», з’ясувати його ідейно-тематичне спрямування, визначити ху­дожні особливості поезії; розвивати вміння і навички вираз­ного читання, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; узагальнювати, робити висновки; форму­вати світогляд; виховувати почуття пошани, поваги, любові до творчості видатної письменниці; до батьків, родини; при­щеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань..

Обладнання: портрет Лесі Українки, бібліотека творів видатної поетеси, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Підручник

  

Етап, метод, прийом, форма. Навчальна ситуація	Зміст діяльності вчителя	Зміст діяльності учнів
І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань Бесіда за питаннями ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу Перегляд презентації Аналізування поезії Лесі Українки «Мрії» Опрацювання змісту поезії Л. Українки «Мрії» за питаннями. V. Підведення підсумків, оцінювання Перевірка д/з VI. Домашнє завдання	Привітання з учнями. Перевірка готовності учнів до уроку. (Наявність підручника, зошита, щоденника на парті ). Вчитель ставить учням запитання: - Що ви вже знаєте про Лесю Українку з початкової школи? - Чи можна, на ваш погляд, вважати Лесю Українку видатною постат­тю української літератури та мистецтва загалом? Власну відповідь обґрунтуйте. - З чим були пов’язані життєві труднощі письменниці? - Чи можемо ми пишатися тим, що маємо таку письменницю, мужню жінку? Чому? Особисті міркування аргументуйте. Вчитель оголошує тему й мету уроку, які з’явилися на першому слайді презентаціі. Під час перегляду презентації вчитель зачитує біографію Л.Українки. Народилася Леся в місті Звягелі (Новоград-Волинський) на Воли­ні і була другою дитиною в сім’ї Олени Петрівни і Петра Антоновича Косачів. Мати, відома письменниця Олена Пчілка., займалася вихован­ням дітей (їх у сім’ї було шестеро) і вела активну культурно-громадську діяльність. Батько, юрист за освітою, був людиною лагідною і правди­вою. (1- 2 слайд) У дитинстві Лариса була жвавою і допитливою дівчинкою. Ларису по-домашньому кликали Лося, а в п’ять років вона попросила, щоб її називали Лесею. Найбільше Леся гралася зі старшим братом Михай­лом, їх навіть називали одним ім’ям — Мишолося. (3 слайд) Сестра Лесі Ольга згадує: «Зо всіх нас шістьох дітей Леся найбільше була подібна до батька і вродою, і вдачею... Вони обоє однаково були ла­гідні та добрі безмежно... Обоє були надзвичайно стримані, терплячі та витривалі, з виключною силою волі. Обоє були бездоганно принципові люди: для любих дітей чи справи могли поступитися багато чим, могли бути дуже поблажливими, але я не можу уявити тої людини, тої справи, взагалі тої сили, що могла б примусити батька чи Лесю однаково зро­бити щось, що вони вважали за непорядне, нечесне. Була в батька і Лесі ще одна спільна, надзвичайно цінна риса: вони на диво високо цінували людську гідність у всякої людини, хоч би у найменшої дитини, і завжди поводились так, щоб не ображати, не принижувати тої гідності».(слайд 4) . Літературну діяльність Леся почала рано. У дев’ять років написала перший вірш «Надія», присвяченій тітці «Елі» (О. Косач), котра булла заслана у Сибір за політичні погляди. Коли дівчині було тринадцять років, з’явився перший друкований вірш «Конвалія». Передбачлива мати, відсилаючи вірші тринадцятирічної доньки до друку в Галичи­ну, підписувала їх псевдонімом «Леся Українка» (здрібніле ім’я «Леся», бо дівчинка ще була малою, а «Українка» писала тому, що їй не подо­балося слово «українофіл», тоді часто вживане; «Українка» — значить дівчина з України). Олена Пчілка назавжди поєднала долю Лесі з до­лею України. (слайд 5) Леся ще з дитинства була старанною і здібною дитиною. Вона знала понад десять іноземних мов, любила музику і грала на фортепіано, вияв­ляла інтерес до малювання (батько навіть запросив художника з Ковеля, який учив її малювати з натури). У сім’ї Косачів була хороша традиція вшановувати родинні літературні і народні свята. Душею цих свят завжди була Леся. Вона була і сценаристом, і режисером, і костюмером. (слайд 6) Доля розпорядилася так, що наділила Лесю дивовижними здібнос­тями і в той же час примусила виборювати життя в щоденних муках і стражданнях. Під час свята Водохреща в Луцьку дівчина так захопила­ся, що не відчула, як промочила ноги в крижаній воді. Спочатку болі­ла нога, потім рука. Діагноз — туберкульоз кісток, а потім і легень, ни­рок. Та ще в дитинстві поетеса засвоїла правило: щоб не плакати, треба сміятись. (слайд 7) Прожила Леся Українка всього лише сорок два роки, і тридцять три із них плідно працювала на літературній ниві. Похована в Києві на Бай­ковому кладовищі між могилами батька і брата Михайла. Леся, котра стільки зробила для розвитку рідної культури, була і залишається нашою національною гордістю. (слайд 8) Вчитель говорить коли була написана поезія. -  Поезія написана поетесою в Ялті 18 листопада 1897 р. Та просить одного з учнів виразно її прочитати. Вчитель ставить питання щодо теми й ідеї поезії. Вчитель ставить учням питання до змісту поезії - Чому поетеса обрала прийом мрій у своєму творі? Чи полюбляєте ви мріяти? Яка ваша мрія? - Чим пояснити те, що героїня твору захоплювалася віком лицарства? - Яким, на вашу думку, повинен бути лицар — оборонець слабких, не­захищених? - Як у творі порівнюються лицарі? Для чого Леся Українка викорис­товує цей прийом? - Через що бранка не сприйняла пишного лицаря? Яку відповідь вона надала йому? - Чому поетеса полюбляє весну? Як про це сказано у творі? - Про які кайдани повсякчас говорить Леся Українка у творі? - Для чого під час військових подій значна увага приділялася ко­рогві? - Що необхідно для того, щоб наші мрії все-таки збувалися? - Мрія — це реалії чи фантазії нашого мислення? Обґрунтуйте свою думку. -  Чому найбільший розквіт мрій відбувається саме в дитинстві? Учитель слухає вірш вивчений напам'ять. Оцінює.	Учні відкривають зошити та записують число, тему. Учні тезисно занотовують відомості про письменницю. Народилася Леся в місті Звягелі на Воли­ні і булла, в сім’ї Олени Петрівни і Петра Антоновича Косачів. Мати, відома письменниця Олена Пчілка., батько, юрист за освітою, був людиною лагідною і правди­вою. Літературну діяльність Леся почала у дев’ять років. Написала перший вірш «Надія», присвяченій тітці «Елі» (О. Косач), котра булла заслана у Сибір за політичні погляди. Коли дівчині було тринадцять років, з’явився перший друкований вірш «Конвалія». Передбачлива мати, відсилаючи вірші тринадцятирічної доньки до друку в Галичи­ну, підписувала їх псевдонімом «Леся Українка» (здрібніле ім’я «Леся», бо дівчинка ще була малою, а «Українка» писала тому, що їй не подо­балося слово «українофіл», тоді часто вживане; «Українка» — значить дівчина з України). Олена Пчілка назавжди поєднала долю Лесі з до­лею України Учень виразно зачитує поезію. Уні виділяють тему й ідею твору. Тема: зображення мрій ліричної героїні, роздумів над сенсом життя, за яке необхідно боротися до останньої краплі крові і обов’язково ві­рити в жадану перемогу. Ідея: уславлення мужності, героїзму, впевненості віри в перемогу ли­царя, його критика тих, хто пролив «кров не за рідний край». Основна думка: необхідно вміти боротися з життєвими труднощами навіть тоді, коли це неможливо; чоловік — це віра, сподівання, впев­неність у перемозі. Учні дають відповід на питання. Учні відповідають вірші напам'ять.